Політична система Ізраїлю
Jun. 27th, 2023 01:14 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
pinto_hПишіть закони короткими та зрозумілими (Наполеон)
Ізраїль – парламентська республіка. Конституції немає, замість неї є конституційні закони.
Вищий орган виконавчої влади – уряд.
Вибори до кнесету – загальні, таємні, засновані на принципі пропорційності. Це голосування за ту чи іншу політичну партію, а не за окрему особистість. Перед виборами кожна партія публікує список кандидатів і свою політичну платформу. Місця в кнесеті розподіляються пропорційно числу голосів, отриманих тією чи іншою партією, і відповідно до порядку кандидатів у виборчому списку. Президент обирається кнесетом. Після кожних виборів президент запрошує члена кнесету, зазвичай главу партії, що має в кнесеті найбільше представництво, і доручає йому сформувати уряд.
А далі на перший погляд якась популістична хєрня: У березні 2002 прийнятий закон про прямі вибори глави уряду, наділеного правом призначати до половини членів кабінету міністрів не з числа прихильників його партії. Хоча, якщо почухати потилицю, то фактично маємо вже не парламентську, а президентську республіку, у якій функції президента виконує прем'єр. Цікаво, вони таким чином намагалися збалансувати владу чи популісти проштовхнули ідею сильної руки? Система вийшла кривою і косою. Цікаво, чи передбачає система коаліції та політичні кризи? В принципі навіть така система допускає узурпацію, якщо на виборах до кнесету якась вождистська партія отримає 73%, а прем'єром стане людина з цієї партії. Єдиною противагою в такому разі стане суд. Поки Ізраїлю щастить через строкатий політикум.
Тепер я зрозумів чому вони там чубляться, бо якщо урізати право суду скасовувати закони, то можна потрапити у халепу. Окреме питання -- а що заважало попередникам як слід збалансувати владу? Бо збалансованість є запорукою політичної і правової безпеки. Сподіваюся, що суд скасує закони, що скоротять його повноваження.
---
Мені взагалі не подобаються однопалатні парламентські республіки (конституційні монархії це окрема тема).
PS
Я колись намагався розібратися в їхній політичній системі, але через її заплутаність плюнув на це, вирішивши що баланси тримаються на традиційності британського права.
Ізраїль – парламентська республіка. Конституції немає, замість неї є конституційні закони.
Вищий орган виконавчої влади – уряд.
Вибори до кнесету – загальні, таємні, засновані на принципі пропорційності. Це голосування за ту чи іншу політичну партію, а не за окрему особистість. Перед виборами кожна партія публікує список кандидатів і свою політичну платформу. Місця в кнесеті розподіляються пропорційно числу голосів, отриманих тією чи іншою партією, і відповідно до порядку кандидатів у виборчому списку. Президент обирається кнесетом. Після кожних виборів президент запрошує члена кнесету, зазвичай главу партії, що має в кнесеті найбільше представництво, і доручає йому сформувати уряд.
А далі на перший погляд якась популістична хєрня: У березні 2002 прийнятий закон про прямі вибори глави уряду, наділеного правом призначати до половини членів кабінету міністрів не з числа прихильників його партії. Хоча, якщо почухати потилицю, то фактично маємо вже не парламентську, а президентську республіку, у якій функції президента виконує прем'єр. Цікаво, вони таким чином намагалися збалансувати владу чи популісти проштовхнули ідею сильної руки? Система вийшла кривою і косою. Цікаво, чи передбачає система коаліції та політичні кризи? В принципі навіть така система допускає узурпацію, якщо на виборах до кнесету якась вождистська партія отримає 73%, а прем'єром стане людина з цієї партії. Єдиною противагою в такому разі стане суд. Поки Ізраїлю щастить через строкатий політикум.
Тепер я зрозумів чому вони там чубляться, бо якщо урізати право суду скасовувати закони, то можна потрапити у халепу. Окреме питання -- а що заважало попередникам як слід збалансувати владу? Бо збалансованість є запорукою політичної і правової безпеки. Сподіваюся, що суд скасує закони, що скоротять його повноваження.
---
Мені взагалі не подобаються однопалатні парламентські республіки (конституційні монархії це окрема тема).
PS
Я колись намагався розібратися в їхній політичній системі, але через її заплутаність плюнув на це, вирішивши що баланси тримаються на традиційності британського права.
