Польські комплекси
Aug. 23rd, 2023 10:57 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
pinto_hПольські комплекси на які наразилася сама Єва Томпсон і не помітила їх.
Тут можна навести польський приклад. Перед тим як бургомістр Микола Зиблікевич заснував в 1882 році Bank Krajowy в Кракові, у цілій Галичині, що налічувала 5 мільйонів мешканців, не було жодного банку, який надавав позики! (Marc Ben-Joseph, “Adversities of Autonomy: “Bank Krajowy Krolestwa Galicyi i Lodomeryi” and the Politics of Credit in Galicia, 1870-1913?, wyd. 1999). Такого роду дані краще пояснюють польські негаразди XIX століття, ніж гімназійні схеми, чи колишні роздумування над виною слабкого короля і свавільної шляхти. (джерело)
Тобто, з одного боку колоніальні комплекси, а з другого -- імперські. Бачить, що не Польща (Krolestwo Galicyi i Lodomeryi), але сприймає як Польщу. Адіннарот по-польськи.
Це можна помітити не тільки в поляків, які некритично полюбляють минувшину, але і в фантастичних інтерпретаціях історії Литви і України, які останнім часом почали з’являтися у історіографії цих країн.
Цікаво, що вона має на увазі? Давніх укрів, що викопали Чорне море чи щось інше? Якщо давніх укрів, то це швидше польсько-кацапський комплекс відсутності почуття гумору, бо ляхи мають завдячувати давнім украм за те, що давні укри до купи викопали Балтійське море.
Антон Чехов, той найбільш польський з російських письменників...
О.Забужко про неї ліпшої думки.
Постколоніальний дискурс є загалом невідомий у Польщі. Позиції, з яких він випливає, видаються ворожими більшій частині польської інтеліґенції. Частково це впертість (”павичем народів був і папуга”, писав Словацький): як то, ми – європейці, і тому ніколи не були колонізовані! Те, що для добре освіченого індуса чи чорношкірого є очевидним, натикається на нерозуміння багатьох високоосвічених поляків (говорю на підставі власних зустрічей і розмов).
Бо треба визнавати імперські комплекси у власній голові, яких не помічає Томпсон, тому і вперті.
Тут можна навести польський приклад. Перед тим як бургомістр Микола Зиблікевич заснував в 1882 році Bank Krajowy в Кракові, у цілій Галичині, що налічувала 5 мільйонів мешканців, не було жодного банку, який надавав позики! (Marc Ben-Joseph, “Adversities of Autonomy: “Bank Krajowy Krolestwa Galicyi i Lodomeryi” and the Politics of Credit in Galicia, 1870-1913?, wyd. 1999). Такого роду дані краще пояснюють польські негаразди XIX століття, ніж гімназійні схеми, чи колишні роздумування над виною слабкого короля і свавільної шляхти. (джерело)
Тобто, з одного боку колоніальні комплекси, а з другого -- імперські. Бачить, що не Польща (Krolestwo Galicyi i Lodomeryi), але сприймає як Польщу. Адіннарот по-польськи.
Це можна помітити не тільки в поляків, які некритично полюбляють минувшину, але і в фантастичних інтерпретаціях історії Литви і України, які останнім часом почали з’являтися у історіографії цих країн.
Цікаво, що вона має на увазі? Давніх укрів, що викопали Чорне море чи щось інше? Якщо давніх укрів, то це швидше польсько-кацапський комплекс відсутності почуття гумору, бо ляхи мають завдячувати давнім украм за те, що давні укри до купи викопали Балтійське море.
Антон Чехов, той найбільш польський з російських письменників...
О.Забужко про неї ліпшої думки.
Постколоніальний дискурс є загалом невідомий у Польщі. Позиції, з яких він випливає, видаються ворожими більшій частині польської інтеліґенції. Частково це впертість (”павичем народів був і папуга”, писав Словацький): як то, ми – європейці, і тому ніколи не були колонізовані! Те, що для добре освіченого індуса чи чорношкірого є очевидним, натикається на нерозуміння багатьох високоосвічених поляків (говорю на підставі власних зустрічей і розмов).
Бо треба визнавати імперські комплекси у власній голові, яких не помічає Томпсон, тому і вперті.
