![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Sep. 29th, 2025
Британська імперія почала розвалюватися наприкінці 18-го сторіччя, а остання колонія відкололася аж за Маргарет Тетчер.
Годі вже верзти казна-що. І можливо, що процес розпаду Великої Британії досі триває, бо шотландці потилицю чухають.
Для невігласів: розпад імперій це спонтанний нелінійний процес. До речі, нейронні мережі таки лінійні, а за задумом мали би бути спонтанними, яле через лінійність вони якось не дуже спонтанні.
А як розпадалася Римська імперія? спочатку вона розкололася на дві частини, що надалі розпадалися окремо.
PS
Помилився. Ідіоти передали Гонконг вже після Тетчер. Краще би його передали законному урядові на Тайвані.
Годі вже верзти казна-що. І можливо, що процес розпаду Великої Британії досі триває, бо шотландці потилицю чухають.
Для невігласів: розпад імперій це спонтанний нелінійний процес. До речі, нейронні мережі таки лінійні, а за задумом мали би бути спонтанними, яле через лінійність вони якось не дуже спонтанні.
А як розпадалася Римська імперія? спочатку вона розкололася на дві частини, що надалі розпадалися окремо.
PS
Помилився. Ідіоти передали Гонконг вже після Тетчер. Краще би його передали законному урядові на Тайвані.
Поляни не дають спокою
Іноді треба і класиків читати:
Звідки тільки не пробувано виводити назву Волинь – і від волів, і від волинки, і від скелі, і від пташиного вола (бо горбиста), і від волохів... Виявляється, пошуковий контекст був усе ще недостатньо широким. Тому, як казав Є.С.Жариков, з воронки пошуку й не капало, бо «лише те із глека ллється, що було до глека влите». А ключик на видноті був – та не близько лежав. Там же у словнику М.Фасмера (де і про «волів», і про «воло») читаємо: «Хвалисское море – стара назва Каспійського моря, похідне від cеред.- перс. Xvārēzm (парфянського *Xvālēz-. – К.Т.) "Хорезм"» [Фасмер, IV, 229], літописні форми – Хвалииское, Хвалимское, Хвалитьская дория (перс. dāryā, дперс. draya «море»!) і, нарешті: «Хвалынское море. У народних піснях: Волынское море»... Ключик знайшов свій замочок.
Ось чому в «Золотих луках» аль-Масуді волиняни названі «коренем із коренів слов'янських», ось у чім річ, що «всі слов'яни їм покорялися»: це вчорашні скіфи-парфяни, «хвалимські саки», знайомі парні з їхньою халепою і дерибаном. Правду сказав араб. Це ми, втративши контекст, довго не розуміли, щó він каже. Не були готові до істини, сказаної відкритим текстом: корінь слов'ян – учорашні парні. Це їхні нащадки – половина росіян, поляків і словаків з Y-гаплогрупою R1a. І кожен третій українець, якщо він не Передерій.
Після волинян, як кажуть, решта стає справою техніки, бо в колі виявленої іранської тематики вже нема де подітися: етноніми кашубів, їхніх сусідів коцевів (рис. 37) і просторічне укр. [кацапи] тут виглядають похідними від дперс. xšaçap «сатрап». Дравени й деревляни однокореневі з драбами і Драбовим, отже продовжують мідійс. xšaθrap- «володар, сатрап». Звичайна у мовленні сарматів заміна всіх Р на Л (пор. вище Xvārēzm ~ *Xvālēz, Parθāvā «Парфія» ~ pahlawi) доводить до невпізнаваності ту саму основу xšaθrap- у назві ЗДОЛБунів, а з аферезою (відпадінням першого складу) – в етнонімі дуліб (але це вона! – є давніші форми з т-: в Україні р. Туляпа, у Польщі с. Tulibowo). (Показово, що ім'я Дулеп є в літопису і серед половецьких імен [Баскаков 1987, 83]). Той же механізм Л/Р робить з етноніма «паръні» – новий «палуні» (поляни), – так у Масуді. Причому, акурат там де треба – і для полян-поляків, і для полян-киян (читач напевно знає цей конфуз літопису: поляки теж названі полянами – крім того, що там же йдеться і про ляхів – і по сьогодні жодного коментаря від патріотичних науковців!) Острівці інших іранців у морі саків-хвалинців зберегли для нас і окремі форми з Р (пол. Poronin, укр. Паранине Жт), зате на карті без ліку Ясних Полян – «ясів-парнів»... (Скандинавам-данцям у пізнішій сівéрі автор присвятив півкниги 2011 р. У тих же данців є й цікаві аналоги до етноніма тиверців – tyv «злодій», tyveri «крадіжка».)
Отже, туляпи ~ дуліби, деревляни, кашуби, [кацапи] – це «сатрапові» люди, аналог «таджиків» (букв. «коронних»), на відміну як від персів, так і від «просто скіфських» людей – волинян і полян (звідки підстава для протистоянь: поляне «быша обидими деревляны и инѣми околными»). Виходить, весь цей величезний простір Іранведжа по Віслу в ті далекі століття тримався таки у магнітному полі Іранської держави. Попередники слов'ян, «саки заморські» по 180 роках у Персії Ахаменідів вирвалися від Полоза, скориставшись з Олександрових війн, і більше туди не попадали. (Машина часу професора Тищенка)
PS
** ясів-парнів -- цікавий натяк.
** ім'я Дулеп є в літопису і серед половецьких імен -- а я казав, що тюрки тут лише до них примкнули. А якщо зважити на повідомлення про те, що половці голилися (як і печеніги), то теорія про їхнє тюркське походження перетворюється на нісенітницю.
** вирвалися від Полоза, скориставшись з Олександрових війн, і більше туди не попадали. -- перестали грабувати Персію, щоби дерибанити грекоримлян, бо Персію пограбував Олександр. А кого ще грабувати, бо Персія зникла політично? Геродотові би це не сподобалося.
** саки заморські -- А це ще питаннячко, бо "дар'я" означає не тільки море, але й озеро чи річку (Амудар'я, Сирдар'я). До того ж скіфи не визнавали себе саками на відміну від сарматів.
PPS
** «сатрапові» люди, аналог «таджиків» (букв. «коронних») -- то у них не було віче? Бо на одній з мадіа-лекцій професор розтлумачив "кацапи" як прихильники сильної влади (руки). Цікаво, що греки написали, що Ігоря вбили германці. Можливо, що деревляни це уламок готської держави, що пояснює протистояння з полянами, бо незрозуміло яким чином туди притулити данців. Хоча біс знає тих греків, бо вони могли будь-кого назвати германцями, виходячи зi своїх міркувань (германці для них це не етнонім).
PPPS
Тищенко має на увазі, що поляни-палунь це не етнонім, це статус племені. Саме тому існує вірменський аналог легенди про заснування Києва у землі Палунь, що швидше за все потрапила до Вірменії коли там панувала парфянська династія.
Іноді треба і класиків читати:
Звідки тільки не пробувано виводити назву Волинь – і від волів, і від волинки, і від скелі, і від пташиного вола (бо горбиста), і від волохів... Виявляється, пошуковий контекст був усе ще недостатньо широким. Тому, як казав Є.С.Жариков, з воронки пошуку й не капало, бо «лише те із глека ллється, що було до глека влите». А ключик на видноті був – та не близько лежав. Там же у словнику М.Фасмера (де і про «волів», і про «воло») читаємо: «Хвалисское море – стара назва Каспійського моря, похідне від cеред.- перс. Xvārēzm (парфянського *Xvālēz-. – К.Т.) "Хорезм"» [Фасмер, IV, 229], літописні форми – Хвалииское, Хвалимское, Хвалитьская дория (перс. dāryā, дперс. draya «море»!) і, нарешті: «Хвалынское море. У народних піснях: Волынское море»... Ключик знайшов свій замочок.
Ось чому в «Золотих луках» аль-Масуді волиняни названі «коренем із коренів слов'янських», ось у чім річ, що «всі слов'яни їм покорялися»: це вчорашні скіфи-парфяни, «хвалимські саки», знайомі парні з їхньою халепою і дерибаном. Правду сказав араб. Це ми, втративши контекст, довго не розуміли, щó він каже. Не були готові до істини, сказаної відкритим текстом: корінь слов'ян – учорашні парні. Це їхні нащадки – половина росіян, поляків і словаків з Y-гаплогрупою R1a. І кожен третій українець, якщо він не Передерій.
Після волинян, як кажуть, решта стає справою техніки, бо в колі виявленої іранської тематики вже нема де подітися: етноніми кашубів, їхніх сусідів коцевів (рис. 37) і просторічне укр. [кацапи] тут виглядають похідними від дперс. xšaçap «сатрап». Дравени й деревляни однокореневі з драбами і Драбовим, отже продовжують мідійс. xšaθrap- «володар, сатрап». Звичайна у мовленні сарматів заміна всіх Р на Л (пор. вище Xvārēzm ~ *Xvālēz, Parθāvā «Парфія» ~ pahlawi) доводить до невпізнаваності ту саму основу xšaθrap- у назві ЗДОЛБунів, а з аферезою (відпадінням першого складу) – в етнонімі дуліб (але це вона! – є давніші форми з т-: в Україні р. Туляпа, у Польщі с. Tulibowo). (Показово, що ім'я Дулеп є в літопису і серед половецьких імен [Баскаков 1987, 83]). Той же механізм Л/Р робить з етноніма «паръні» – новий «палуні» (поляни), – так у Масуді. Причому, акурат там де треба – і для полян-поляків, і для полян-киян (читач напевно знає цей конфуз літопису: поляки теж названі полянами – крім того, що там же йдеться і про ляхів – і по сьогодні жодного коментаря від патріотичних науковців!) Острівці інших іранців у морі саків-хвалинців зберегли для нас і окремі форми з Р (пол. Poronin, укр. Паранине Жт), зате на карті без ліку Ясних Полян – «ясів-парнів»... (Скандинавам-данцям у пізнішій сівéрі автор присвятив півкниги 2011 р. У тих же данців є й цікаві аналоги до етноніма тиверців – tyv «злодій», tyveri «крадіжка».)
Отже, туляпи ~ дуліби, деревляни, кашуби, [кацапи] – це «сатрапові» люди, аналог «таджиків» (букв. «коронних»), на відміну як від персів, так і від «просто скіфських» людей – волинян і полян (звідки підстава для протистоянь: поляне «быша обидими деревляны и инѣми околными»). Виходить, весь цей величезний простір Іранведжа по Віслу в ті далекі століття тримався таки у магнітному полі Іранської держави. Попередники слов'ян, «саки заморські» по 180 роках у Персії Ахаменідів вирвалися від Полоза, скориставшись з Олександрових війн, і більше туди не попадали. (Машина часу професора Тищенка)
PS
** ясів-парнів -- цікавий натяк.
** ім'я Дулеп є в літопису і серед половецьких імен -- а я казав, що тюрки тут лише до них примкнули. А якщо зважити на повідомлення про те, що половці голилися (як і печеніги), то теорія про їхнє тюркське походження перетворюється на нісенітницю.
** вирвалися від Полоза, скориставшись з Олександрових війн, і більше туди не попадали. -- перестали грабувати Персію, щоби дерибанити грекоримлян, бо Персію пограбував Олександр. А кого ще грабувати, бо Персія зникла політично? Геродотові би це не сподобалося.
** саки заморські -- А це ще питаннячко, бо "дар'я" означає не тільки море, але й озеро чи річку (Амудар'я, Сирдар'я). До того ж скіфи не визнавали себе саками на відміну від сарматів.
PPS
** «сатрапові» люди, аналог «таджиків» (букв. «коронних») -- то у них не було віче? Бо на одній з мадіа-лекцій професор розтлумачив "кацапи" як прихильники сильної влади (руки). Цікаво, що греки написали, що Ігоря вбили германці. Можливо, що деревляни це уламок готської держави, що пояснює протистояння з полянами, бо незрозуміло яким чином туди притулити данців. Хоча біс знає тих греків, бо вони могли будь-кого назвати германцями, виходячи зi своїх міркувань (германці для них це не етнонім).
PPPS
Тищенко має на увазі, що поляни-палунь це не етнонім, це статус племені. Саме тому існує вірменський аналог легенди про заснування Києва у землі Палунь, що швидше за все потрапила до Вірменії коли там панувала парфянська династія.
Що може вибухнути
Sep. 29th, 2025 07:18 pmНа ТЕС багато-що може вибухнути. Газ, якщо це газова станція, або вугільний пил, бо вугілля перед спаленням розмелюють аж до такого стану. А якщо до вугільного пилу додати селітру та сірку, то вибухає чудово. Спитайте китайців, бо саме вони вигадали цю суміш задля забави :)