pinto_h

...З тих часів Шупріа у ассирійців називалася також Урме. В середині VIII ст. до н. е. вона була приєднана до держави Урарту під назвою Урме, або Арме. Населення цих областей (Хайаса і Арме) говорило індоєвропейською правірменською мовою (згідно з грецькими джерелами — діалекті фригійської мови), яка поступово стала мовою крупних племінних об'єднань західної частини Вірменського нагір'я, до складу яких влилися і місцеві хуррито-урартські аборигенні племена.

Вірменська мова почала утворюватися, ймовірно, вже в VII ст. до н. е., причому індоєвропейські її елементи нашарувалися на чужій їй споконвіку мові стародавнього населення Вірменії — урартійців (халдів, алародійців), що збереглася в так званому Ванському клинописі. Більшість вчених (ср. проф. Пауль Кречмер, «Einleitung in die Geschichte d. Griechischen Sprache», 1896) вважають, що це нашарування з'явилося в результаті вторгнення (XII—XI ст. до. н. е.) в іншомовну область Вірменії народності, що представляла групу, що відкололася від фракійсько-фригійської гілки індоєвропейських мов. Відділення майбутньої «вірменської» групи було викликане вторгненням (у другій половині VIII ст. до н. е.) кіммерійців до меж території, що займали фригійською народністю. Дана теорія ґрунтується на переданій Геродотом (кн. VII, гл. 73) звістці, що «вірмени є колонією фригійців».

...Утворення вірменської мови відбувалося шляхом асиміляції, якою піддалися мови старого населення майбутньої Вірменії. Крім урартійців (халдов, алародійців), вірмени при своєму послідовному просуванні в східному і північносхідному напрямі, поза сумнівом, асимілювали і цілий ряд інших народностей. Цей процес відбувався поступово протягом декількох століть. Хоча Страбон (кн. XI, гл. 14) і передає, що в його час народності, що входили до складу Вірменії, говорили однією мовою («були одномовні»), проте треба думати, що місцями, особливо на периферії, продовжувала доживати тубільна мова. В результаті мовного змішення індоєвропейський характер вірменської мови піддався значній видозміні як в граматиці, так і в лексиці. Формування вірменської мови в основному закінчилася в III—II ст. до.н. е. ... Мова клиноподібних написів царів Урарту (Ванського царства), на зміну якому з'явилася вірменська державність, генетично нічого спільного з вірменською мовою не має. Давньовірменська мова відома за письмовими пам'ятниками першої половину V ст. н. е., коли Месропом Маштоцем був складений (405–406 рр.н. е.) для вірменської мови новий алфавіт. Ця давньовірменська літературна мова (так званий «грабар», тобто «письмовий») є в граматичному і лексичному відношенні вже цілісною, маючи своєю основою один з давньовірменських діалектів, що піднявся на ступінь літературної мови...

(wikipedia)

Якщо коротко, то спочатку якісь племена асимілювали інші племена. Потім вторглися фракійці та фригійці, що асимілювали тих, хто асимілював і був асимільований раніше. Потім вторглися кіммерійці, після чого вірмени розпочали асимілювати своїм суржиком сусідні племена. І це не все, бо у середньовіччі Вірменією правила парфянська династія, що напевно теж вплинула на процес, бо у вірмен виникла легенда про заснування міста в землі Полунь. Гадаю, що індійці до цього ніяким боком.

PS
А це вже кацапський вплив. Сподіваюся, що це локально.